ІІІ. Медичне забезпечення водолазних спусків та робіт

1. Права та обов’язки лікарів спеціальної фізіології

1.1. Вимоги цієї Інструкції обов’язкові для штатних лікарів спеціальної фізіології та осіб, що здійснюють медичне забезпечення водолазних спусків відповідно до кваліфікаційних вимог і функціональних обов’язків.

1.2. В ЗС України медичне забезпечення водолазних спусків та робіт, а також водолазів в період між водолазними спусками та роботами, покладається на штатних лікарів спеціальної фізіології. За відсутності штатного лікаря спеціальної фізіології наказом командира корабля і організації ЗС України медичне забезпечення водолазних спусків та робіт може бути покладене на лікаря загальної практики (або іншої спеціальності), фельдшера, які пройшли відповідну підготовку зі спеціальної фізіології. Медичне забезпечення експериментальних і навчальних водолазних спусків на кораблях і в організаціях ЗС України покладається тільки на штатних лікарів спеціальної фізіології.

1.3. Лікарі спеціальної фізіології мають право забезпечувати усі види водолазних спусків та робіт на будь-які глибини. Лікарі загальної практики (або іншої спеціальності), фельдшери мають право забезпечувати водолазні спуски та роботи на глибини до 60 м (крім експериментальних і навчальних водолазних спусків).

Лікарем спеціальної фізіології є лікар, який обіймає штатну посаду "лікар спеціальної фізіології", пройшов спеціалізацію або курси тематичного вдосконалення за циклом "спеціальна фізіологія" у відповідному вищому медичному навчальному закладі та здав залік ВКК. Лікарі загальної практики (або іншої спеціальності), фельдшери, які залучаються до медичного забезпечення водолазних спусків та робіт, також повинні пройти спеціалізацію або курси тематичного вдосконалення за циклом "спеціальна фізіологія" у відповідному вищому начальному закладі та здати залік ВКК. Їх допуск до самостійного забезпечення водолазних спусків та робіт оформляється наказом командира корабля і організації ЗС України після проходження відповідної підготовки зі спеціальної фізіології та отримання акта ВКК.

1.4. Штатна посада лікаря спеціальної фізіології прирівнюється до штатної водолазної посади, тому що передбачає необхідність щомісячної обов’язкової участі у тренувальних спусках у водолазних барокамерах. Регулярне (щомісячне) проведення тренувальних спусків в барокамері зумовлено необхідністю підтримки лікарями спеціальної фізіології стійкості до наркотичного впливу азоту та постійної тренованості з надання допомоги захворілому водолазу. Обов’язкова норма годин тренувальних спусків у водолазній барокамері для штатних лікарів спеціальної фізіології - 40 годин на рік.

Лікарі спеціальної фізіології, а також особи, що залучаються до медичного забезпечення водолазних спусків та робіт, за висновком ВКК по огляду водолазів повинні бути придатними за станом здоров’я до перебування у водолазних барокамерах під тиском до 1 мПа (10 кгс/см² або 100 мм вод.ст.).

1.5. Штатні лікарі спеціальної фізіології повинні проходити ВЛК по огляду водолазів щороку, а інші особи, що залучаються до медичного забезпечення водолазних спусків та робіт, безпосередньо перед здачею заліку ВКК на допуск до медичного забезпечення водолазних спусків та робіт.

1.6. Щороку штатні лікарі спеціальної фізіології та інші особи, вказані в пунктах 1.2 та 1.3 цієї глави здають залік ВКК на допуск до медичного забезпечення водолазних спусків та робіт. У допуску обов’язково вказуються: глибини забезпечення (20, 45, 60 м або гранична глибина), типи водолазного спорядження, види спусків та робіт.

1.7. Для більш ретельного вивчення умов водолазної праці і подальшого вдосконалення питань медичного забезпечення водолазних спусків та робіт лікарям спеціальної фізіології рекомендується проходити додаткове навчання та отримувати водолазну кваліфікацію, мати допуск та періодично брати участь у спусках під воду у всіх типах водолазного спорядження (за можливості, також і в жорстких водолазних пристроях). Командири кораблів і організацій ЗС України зобов’язані сприяти лікарям спеціальної фізіології в отриманні і вдосконаленні ними водолазної кваліфікації.

1.8. Офіцери медичної служби, які обіймають штатні посади лікарів спеціальної фізіології та виконали встановлені щорічні нормо-години тренувальних спусків у барокамері, мають право на додаткову відпустку відповідно до діючого законодавства.

1.9. Медичне забезпечення водолазних спусків та робіт у ЗС України включає проведення загальних і спеціальних медичних заходів. Загальні медичні заходи проводяться відповідно до вимог цієї Інструкції та Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджено наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (із змінами).

Спеціальні медичні заходи, обумовлені особливостями водолазної праці, проводяться відповідно до вимог цього розділу. Ці заходи включають:

медичне забезпечення водолазних спусків;

медичне забезпечення водолазів у період між водолазними спусками.

2. Медичне забезпечення водолазних спусків та робіт на малі і середні глибини

2.1. Медичне забезпечення водолазних спусків та робіт на малі і середні глибини включає:

медичний огляд та опитування водолазів щодо скарг на стан здоров’я перед спуском;

контроль за приготуванням дихальних газових сумішей;

проведення аналізів повітря, дихальних газових сумішей, регенеративних і поглинальних речовин;

санітарно-гігієнічний контроль за підготовкою і використанням водолазного спорядження, жорстких водолазних пристроїв і барокамер;

контроль за самопочуттям водолазів під час роботи під водою;

вибір режимів декомпресії і контроль за їх проведенням;

надання медичної допомоги водолазам та їх лікування у разі захворювань і травм;

контроль за встановленим режимом праці і відпочинку водолазів;

облік і звітність щодо професійних захворювань водолазів.

2.2. Результати медичного огляду та опитування водолазів щодо скарг на стан здоров’я заносяться у Контрольний аркуш опитування та медичного огляду водолазів перед початком водолазних спусків (додаток 29) та графу 16 Журналу водолазних робіт (додаток 1) у вигляді записів: "Допущений" або "Не допущений внаслідок ... (вказується причина)".

Протипоказаннями до водолазних спусків є:

скарги на стан здоров’я;

відмова водолаза від спуску (з будь-яких причин);

незадовільний морально-психологічний стан, нервово-психічне збудження;

ознаки алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних, психотропних речовин та їх наслідки.

За наявності скарг на стан здоров’я водолази направляются на огляд лікаря спеціальної фізіології (лікаря військової частини) для вирішення питання про допуск до подальших спусків або обстеження та лікування. Крім того, водолазів не допускають до спусків, якщо немає висновку ВЛК по огляду водолазів на поточний рік в медичній книжці водолаза Збройних Сил України (додаток 30).

2.3. Після перенесених професійних водолазних захворювань, що закінчилися повним одужанням, лікар спеціальної фізіології на підставі результатів спостережень і консультацій звільняє водолаза від спусків під воду (рахуючи з дня закінчення лікувальної рекомпресії або інших лікувальних заходів, що проводилися під час захворювання) на такі строки:

отруєння киснем, вуглекислим і вихлопними газами - 7 діб;

декомпресійна хвороба легкої форми - 10 діб;

декомпресійна хвороба середньої форми - 15 діб;

декомпресійна хвороба важкої форми - 20 діб.

Після баротравми легенів і декомпресійної хвороби із синдромом Меньєра період звільнення від спусків під воду або придатність до водолазних спусків визначає ВЛК по огляду водолазів.

Після інших захворювань строки звільнення водолаза від спусків під воду встановлює лікар спеціальної фізіології на підставі висновку лікаря-фахівця закладу охорони здоров’я.

2.4. Лікар спеціальної фізіології або інша особа, що здійснює медичне забезпечення водолазного спуску та робіт, повинна стежити за правильним вибором газів і дихальних сумішей залежно від глибини спуску і виду водолазного спорядження. Аналізи повітря, регенеративних і поглинальних речовин проводять відповідно до вимог додатка 17 до цієї Інструкції. Результати аналізу повітря, регенеративних і поглинальних речовин заносять в журнал обліку.

2.5. Санітарно-гігієнічний контроль за підготовкою і використанням водолазного спорядження, жорстких водолазних пристроїв і барокамер включає спостереження за своєчасністю і якістю їх дезінфекції. Контроль за самопочуттям водолазів під час роботи під водою здійснюється шляхом періодичних (не рідше ніж через 4-5 хвилин) запитів про самопочуття по телефону або сигнальному кінцю. У разі поганого самопочуття водолаза або за відсутності відповіді на черговий запит про самопочуття повинні негайно вживатися всі необхідні заходи з надання допомоги водолазові.

2.6. Режим декомпресії обирають окремо для кожного спуску водолаза (водолазів) відповідно до таблиці режимів декомпресії водолазів після спусків на малі і середні глибини та правила їх застосування (додаток 31). В процесі декомпресії точність утримання глибини (тиску) повинна бути не менше ±0,5 м. Якщо водолаз під час підйому за режимом декомпресії пропустить першу зупинку, його необхідно щонайшвидше (протягом 3 хвилин) спустити на глибину на 4 м нижче першої зупинки, вказаної в обраному режимі. На цій зупинці водолаза витримують 5 хвилин, а потім проводять декомпресію за продовженим режимом (час підйому, зворотного занурення і перебування на ґрунті на 4 м нижче першої зупинки зараховується як час перебування на ґрунті).

10 м - 4 хвилини; 8 м - 5 хвилин тощо.

2.7. Якщо під час підйому за режимом декомпресії водолаз сплив на поверхню, його необхідно знову спустити на ґрунт, протримати там 5 хвилин, а потім піднімати за продовженим режимом декомпресії відповідно до загального часу перебування водолаза на ґрунті плюс час підйому, спливання на поверхню, зворотного занурення і повторного перебування на ґрунті.

2.8. Під час лікування професійних водолазних захворювань використовується водолазна аптечка відповідно до опису водолазної аптечки (додаток 32). За стан і своєчасне поповнення витрачених матеріалів аптечки відповідає командир водолазного підрозділу, а контроль здійснює начальник медичної служби корабля і організації ЗС України.

2.9. На всіх хворих водолазів оформляють карту обліку водолазного захворювання (додаток 33) в трьох екземплярах. Два примірники картки надсилаються разом з хворим водолазом лікарю спеціальної фізіології, який проводить лікування постраждалого. Заповнення картки проводить особа, що здійснювала медичне забезпечення водолазних спусків. Картка повинна зберігатися у начальника медичної служби корабля і організації ЗС України протягом 5 років.

3. Медичне забезпечення водолазів у період між водолазними спусками та роботами

3.1. Медичне забезпечення водолазів у період між водолазними спусками та роботами включає:

щорічний медичний огляд із записом результатів в медичну книжку водолаза і журнал протоколів ВЛК по огляду водолазів;

щомісячні медичні огляди водолазів;

надання медичної допомоги із записом діагнозу і проведеного лікування в медичну книжку водолаза і амбулаторний журнал;

контроль за режимом праці і відпочинку;

контроль за харчуванням водолазів;

контроль за фізичною підготовкою.

3.2. Контроль за режимом праці і відпочинку водолазів здійснюється за участю лікаря спеціальної фізіології. Лікар бере участь у складанні планів водолазних спусків і щоквартальних перевірок фактичної участі водолазів у водолазних спусках. Режим відпочинку водолазів після перебування під водою наведено в таблиці 22.

Таблиця 22

Режим праці та відпочинку водолазів під час спусків на малі і середні глибини

Важкими вважаються вантажні і такелажі роботи, перенесення ваги. Протягом часу, вказаного в графі "Звільнення від важкої роботи", водолази можуть готувати спорядження до спуску і залучатися до забезпечення спусків інших водолазів.

Повним відпочинком водолазів до і після спусків вважається звільнення їх від усіх видів робіт. У цей період допускається тільки медичний огляд. Після добового чергування і нічної вахти водолази протягом 12 годин до спусків не допускаються.

3.3. Після експериментальних водолазних спусків, пов’язаних з випробуваннями нового спорядження, техніки, режимів декомпресії, обов’язковий час перебування водолазів на кораблі і організації ЗС України незалежно від глибини спуску повинен складати одну добу. Тривалість відпочинку водолазів може бути збільшена у разі спусків малотренованих водолазів, а також після виконання важких підводних робіт. Під час цілодобових водолазних робіт водолази кожної зміни повинні спати не менше 8 годин на добу. Зменшувати тривалість відпочинку водолазів до 4-6 годин дозволяється у випадках, пов’язаних з рятуванням особового складу аварійного об’єкта і наданням допомоги аварійному водолазу.

3.4. Харчування водолазів повинне бути організоване так, щоб кожен водолаз мав можливість отримувати гарячу їжу за 2 години до початку спуску, а також відразу після підйому на поверхню. У разі тривалої декомпресії в барокамері (більше 5-6 годин) і лікувальної рекомпресії гаряча їжа передається в камеру. Їжа повинна бути висококалорійною і не надмірною за кількістю. У раціон харчування в день спусків не повинні входити продукти, що викликають інтенсивне газоутворення в кишечнику.

3.5. Фізична підготовка водолазів проводиться в години навчань, передбачені розпорядком дня.

Під час фізичної підготовки і занять спортом переважно увага повинна приділятися тим видам, які розвивають силові якості і витривалість (плавання, важка атлетика, біг, гімнастика, боротьба). Заняття боксом водолазам не рекомендуються.