Про Стратегічний план Центральної виборчої комісії на 2020 - 2025 роки
{Із змінами, внесеними згідно з Постановою Центральної виборчої комісії
№ 104 від 05.10.2022 ( v0104359-22 ) - зміни опрацьовуються}
З метою визначення пріоритетів, стратегічних напрямів, цілей та завдань розвитку Центральної виборчої комісії як органу адміністрування виборів у перспективі до 2025 року, відповідно до пункту 1 розділу І Плану роботи Центральної виборчої комісії на перше півріччя 2020 року ( v1990359-19 ), затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 27 грудня 2019 року № 1990, постанови Центральної виборчої комісії від 16 січня 2020 року № 8 ( v0008359-20 ) "Про стратегічне планування Центральної виборчої комісії", керуючись статтями 1 ( 1932-15 ), 2 ( 1932-15 ), 11 - 13 ( 1932-15 ), 17 - 25 ( 1932-15 ), 33 - 35 ( 1932-15 )- 1 ( 1932-15 ) Закону України "Про Центральну виборчу комісію", Центральна виборча комісія постановляє:
1. Затвердити Стратегічний план Центральної виборчої комісії на 2020 - 2025 роки (додається).
2. Комітету стратегічного планування Центральної виборчої комісії забезпечити моніторинг виконання цієї постанови.
3. Цю постанову оприлюднити на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії.
СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВИБОРЧОЇ КОМІСІЇ НА 2020 - 2025 РОКИ
Стратегічні основи Центральної виборчої комісії
§1. КОНТЕКСТ
Згідно з Конституцією ( 254к/96-ВР ) Україна є суверенною, незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою, чиї громадяни обирають владу на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Станом на 31 грудня 2019 року Державний реєстр виборців налічував 35477188 осіб, які мають право обирати та бути обраними в Україні. Наявність такої кількості виборців перетворює вибори національного масштабу на найбільшу логістичну подію в державі. Так, у день голосування з виборів Президента України або народних депутатів України більше ніж 500000 членів дільничних виборчих комісій та близько 2700 членів окружних виборчих комісій мають одночасно забезпечувати належну організацію та проведення цих виборів. Центральна виборча комісія зобов’язана адмініструвати всі етапи виборчого процесу шляхом реалізації повноважень, покладених на неї законами України.
Протягом існування Комісія поступово підвищувала рівень свого професіоналізму та якості послуг, які вона надає учасникам виборчого процесу. Це сприяло тому, що чергові вибори Президента України 31 березня 2019 року та позачергові вибори народних депутатів України 21 липня 2019 року були визнані громадянським суспільством України та представниками міжнародної спільноти вільними й чесними, організованими на високому рівні. Водночас протягом цих двох виборчих кампаній укотре виявились системні проблеми, успадковані з попередніх виборів, зокрема, неналежне матеріально-технічне забезпечення комісій нижчого рівня, надмірна бюрократизація процесу реєстрації кандидатів, велика кількість помилок під час складання протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці через їх громіздкість і труднощі заповнення тощо. Комісія усвідомлює ці недоліки і прагне удосконалити процес адміністрування виборів, усунувши подібні проблеми в межах повноважень самої Комісії.
Крім того, виборчі кампанії 2019 року виявили низку зовнішніх загроз, що можуть негативно позначатися на перебігу виборів в Україні. Серед таких можна назвати поширення дезінформації через Інтернет, зокрема в соціальних мережах, втручання у вибори іноземних держав, кібератаки на інформаційні системи Комісії, підступні маніпуляції недоброчесних політичних гравців (кандидати-клони, технічні кандидати та навіть організації, недостовірна інформація, неоднозначне тлумачення кандидатами термінів і понять виборчого законодавства та багато іншого).
Також варто зазначити, що наприкінці грудня 2019 року Верховна Рада України ухвалила перший в історії України Виборчий кодекс, який суттєво змінив виборчі системи на виборах народних депутатів України та місцевих виборах. Враховуючи, що чергові місцеві вибори в Україні заплановано на жовтень 2020 року, Комісія має швидко адаптуватись до законодавчих нововведень та провести широкомасштабну роз’яснювальну роботу серед усіх суб’єктів виборчих процесів та інших зацікавлених сторін. Крім того, сам Кодекс потребує доопрацювання, зокрема, усунення правових колізій та технічних помилок.
Зважаючи на викладене, адміністрування виборчих процесів стає дедалі більш комплексним і складним завданням, яке може ефективно виконуватися тільки за умови системного планування діяльності, а також усвідомлення існуючих прогалин у процесі організації виборів та визначення стратегії щодо їх усунення, осмислення зовнішніх загроз, напрацювання шляхів їх запобігання та нівеляції наслідків.
Таким чином, 27 грудня 2019 року Комісія з метою посилення та системного розвитку органу адміністрування виборів, продовження його модернізації та вдосконалення процесу адміністрування виборів в Україні ухвалила постанову № 1990 ( v1990359-19 ) "Про План роботи Центральної виборчої комісії на перше півріччя 2020 року", відповідно до якої має бути розроблений Стратегічний план, що охоплюватиме період із 2020 до 2025 року. Комісія сподівається, що реалізація такого плану сприятиме не тільки модернізації її роботи та підвищенню рівня прозорості виборчого процесу, а й створенню умов для запровадження в Україні новітніх виборчих технологій.
Також окремою постановою Центральної виборчої комісії від 16 січня 2020 року № 8 ( v0008359-20 ) "Про стратегічне планування Центральної виборчої комісії" було затверджено Положення про Комітет стратегічного планування, на який покладено обов’язок упродовж трьох місяців розробити проєкт Стратегічного плану Центральної виборчої комісії.
Кількісний і персональний склад Комітету був затверджений розпорядженням Голови Центральної виборчої комісії від 17 січня 2020 року № 1. До складу Комітету увійшли 4 члени Комісії і 4 представники Секретаріату Комісії та Служби розпорядника Державного реєстру виборців: В.В. Плукар, заступник Голови Комісії (голова Комітету); О.А. Гатаулліна, секретар Комісії (заступник голови Комітету); А.Є. Гевко, член Комісії; С.О. Постівий, член Комісії; О.В. Стельмах, керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців; В.Я. Середа, завідувач редакційно-видавничого відділу Секретаріату Комісії; С.Р. Флікян, радник Голови Комісії, та Д.О. Пікалов, помічник члена Комісії.
Розробка проєкту Стратегічного плану охоплювала такі етапи:
- визначення стратегічних основ Комісії;
- проведення організаційної оцінки Комісії;
- визначення стратегічних напрямів діяльності Комісії та розробка власне стратегії (цілей, дій, вимірюваних результатів, відповідальних та строків);
- проведення консультацій із внутрішніми та зовнішніми зацікавленими в процесі стратегічного планування сторонами, серед яких національні та міжнародні експерти з питань виборів і представники громадянського суспільства та політичних партій.
Розробка стратегії Центральної виборчої комісії на 2020 - 2025 роки відбулась із залученням широкого кола зацікавлених сторін відкрито та прозоро. Так, Комітет стратегічного планування звернувся до політичних партій, які брали участь у позачергових виборах народних депутатів України 2019 року, та до профільних громадських і міжнародних організацій з пропозицією надати рекомендації щодо конкретних стратегічних дій. У цілому зацікавленими сторонами було подано близько 170 рекомендацій, більшість з яких були включені до проєкту Стратегічного плану. З метою підвищення рівня інклюзії всіх зацікавлених сторін до процесу прийняття рішень було вирішено додатково провести публічне обговорення проєкту документа з врахованими рекомендаціями з політичними партіями, громадськими та міжнародними організаціями 19 травня 2020 року, під час якого було доопрацьовано проєкт Стратегічного плану.
Після підготовки доопрацьованого проєкту Стратегічного плану Центральної виборчої комісії на 2020 - 2025 роки документ був наданий на розгляд Голові Комісії О.М. Діденку та іншим членам Комісії.
§2. ІСТОРІЯ
Вибори народних депутатів у Радянській Україні призначалися Верховною Радою Української РСР. Порядок утворення Комісії визначався чинним на той час Законом УРСР "Про вибори народних депутатів Української РСР", де йшлося про таке: "Центральна виборча комісія по виборах народних депутатів Української РСР утворюється Верховною Радою Української РСР за поданням обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів або їх президій з врахуванням пропозицій трудових колективів або їх рад, органів громадських організацій, колективів професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, зборів виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах, а також за поданням республіканських органів громадських організацій не пізніш як за чотири місяці до виборів у складі голови, двох заступників голови, секретаря і 27 членів комісії. Строк повноважень Центральної виборчої комісії 5 років" (стаття 21 ( 8304-11 ) Закону УРСР від 27.10.1989 № 8304-ХІ).
Для проведення в 1990 році виборів народних депутатів 12-го скликання Верховна Рада УРСР відповідно до своєї Постанови від 28 жовтня 1989 року № 8310-XI ( 8310-11 ) утворила "Центральну виборчу комісію по виборах народних депутатів Української РСР". Це були останні вибори до Верховної Ради в умовах існування Радянського Союзу. Після прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року Верховну Раду УРСР 12 скликання було перейменовано на Верховну Раду України 1-го скликання. Надалі саме вона стала каталізатором демократичних змін у політичній системі держави.
Верховна Рада України поклала на Центральну виборчу комісію по виборах народних депутатів Української РСР повноваження провести 1 грудня 1991 року вибори Президента України та референдум, за результатами якого й було затверджено Акт проголошення незалежності України (Постанова від 11.10.1991 № 1660-ХІІ ( 1660-12 ), ухвалена відповідно до Закону УРСР "Про вибори Президента України" від 05.07.1991 № 1297-ХІІ ( 1297-12 )).
Центральна виборча комісія по виборах народних депутатів України опікувалася організацією підготовки та проведення виборів до 1997 року. Верховна Рада України покладала на цю Комісію також обов’язки Центральної виборчої комісії по виборах Президента України. Члени Комісії залучались до виконання своїх обов’язків на тимчасовій основі, не звільняючись з основного місця роботи.
Перше засідання Комісії як постійно діючого незалежного колегіального державного органу відбулось 13 листопада 1997 року. Підвалини створення державного органу, який у межах своєї компетенції самостійно, незалежно від інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб здійснював би повноваження щодо забезпечення волевиявлення громадян, були закладені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) в червні 1996 року. Відтоді призначення на посади та звільнення з посад членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України належить до повноважень Верховної Ради України.
Правову регламентацію діяльності Комісії було завершено прийняттям Закону України ( 733/97-ВР ) "Про Центральну виборчу комісію" в грудні 1997 року. Цим Законом визначено повноваження Комісії як постійно діючого колегіального державного органу, пов’язані з організацією підготовки та проведення виборів Президента України, виборів народних депутатів України, всеукраїнського та місцевих референдумів, здійсненням консультативно-методичного забезпечення місцевих виборів, а також запроваджено міжнародні стандарти незалежності, відкритості і гласності в її діяльності.
З часом практика організації підготовки та проведення виборів і всеукраїнського референдуму обумовила необхідність оновлення положень згаданого Закону, змін правового статусу членів Комісії, розширення обсягу повноважень, зміцнення принципів та засад організації діяльності Комісії.
З огляду на це Верховна Рада України 30 червня 2004 року прийняла нову редакцію Закону України ( 1932-15 ) "Про Центральну виборчу комісію", якою вдосконалила регулювання діяльності та значно розширила повноваження Комісії. Суттєві зміни в цей Закон було внесено також під час прийняття Виборчого кодексу України ( 396-20 ) 19 грудня 2019 року.
За 23 роки значно змінилася організаційна структура Секретаріату Комісії, зросла чисельність її працівників у зв’язку з розширенням повноважень Комісії і як адміністратора виборів, і як розпорядника Державного реєстру виборців. Робота над створенням Державного реєстру виборців почалась після ухвалення Закону України ( 698-16 ) "Про Державний реєстр виборців" 22 лютого 2007 року. А власне автоматизовану інформаційно-телекомунікаційну систему "Державний реєстр виборців" було запроваджено в промислову експлуатацію у вересні 2009 року.
З 1997 року Центральна виборча комісія забезпечила організацію проведення всеукраїнського референдуму 2000 року, виборів Президента України 1999, 2004, 2010, 2014, 2019 років, виборів народних депутатів України 1998, 2002, 2006, 2007, 2012, 2014 і 2019 років. За цей період Комісія також організовувала підготовку загальнонаціональних виборчих кампаній з проведення місцевих виборів у 2006, 2010 і 2015 роках та станом на січень 2020 року призначила перші вибори в 988 об’єднаних територіальних громадах.
Комісія і надалі планує з честю нести беззастережну відповідальність за точне встановлення результатів загальнонаціональних виборів і всеукраїнського референдуму.
§3. ПРАВОВА ТА ОПЕРАЦІЙНА БАЗА
Статус Комісії визначається Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Виборчим кодексом України, Законом України ( 1932-15 ) "Про Центральну виборчу комісію" та іншими законами.
Комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який здійснює свої повноваження самостійно, незалежно від інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. Комісія діє на підставі Конституції України ( 254к/96-ВР ), Закону України ( 1932-15 ) "Про Центральну виборчу комісію" та інших законів України та наділена повноваженнями щодо організації підготовки і проведення всіх типів виборів у порядку та в межах, встановлених законами України.
Центральна виборча комісія очолює систему виборчих комісій, які забезпечують організацію підготовки та проведення загальнодержавних виборів, і є комісією вищого рівня щодо всіх окружних, дільничних виборчих комісій та всіх виборчих комісій з усіх місцевих виборів.
Закон України ( 1932-15 ) "Про Центральну виборчу комісію" визначає загальні повноваження Комісії, у тому числі щодо забезпечення реалізації і захисту виборчих прав громадян України та права на участь у референдумах, дотримання передбачених Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України принципів і засад виборчого процесу та процесу референдуму, забезпечення однакового застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України, а також конкретні повноваження щодо кожного типу виборів та референдумів.
До складу Комісії входять 17 членів Комісії, які призначаються на посади членів Комісії строком на 7 років та звільняються з посад Верховною Радою України за поданням Президента України. У поданні Президента України про призначення членів Комісії враховуються пропозиції депутатських фракцій і груп, утворених у поточному скликанні Верховної Ради України. Із числа членів Комісії обираються Голова Комісії, два заступники Голови Комісії та секретар Комісії, які повинні мати вищу юридичну освіту.
Забезпечення діяльності Комісії у здійсненні нею повноважень покладається на Секретаріат Комісії. Секретаріат Комісії виконує організаційну, юридичну, експертну, аналітичну, інформаційно-довідкову та матеріально-технічну роботу, спрямовану на забезпечення здійснення Комісією та її членами повноважень, передбачених Законом України ( 1932-15 ) "Про Центральну виборчу комісію".
Комісія є розпорядником Державного реєстру виборців - автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи, призначеної для зберігання, обробки відомостей про виборців, передбачених Законом України ( 698-16 ) "Про Державний реєстр виборців", та користування ними. Комісія забезпечує його ведення та функціонування відповідно до закону, для чого утворено Службу розпорядника Державного реєстру виборців. Положення про Секретаріат, патронатну службу Комісії та про Службу розпорядника Реєстру, їх структура і штатний розпис затверджуються Комісією за пропозицією Голови Комісії.
§4. МІСІЯ, ВІЗІЯ ТА КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВИБОРЧОЇ КОМІСІЇ
МІСІЯ
Центральна виборча комісія - це незалежний колегіальний державний орган, який забезпечує належне адміністрування виборів та референдумів, що гарантує право кожного громадянина України на волевиявлення та право бути обраним.
ВІЗІЯ
Комісія є авторитетною, незалежною, проактивною в просвіті, інноваціях, професіоналізації органів адміністрування виборів державною інституцією. Здобувши високий рівень довіри суспільства, Комісія стала лідером у просуванні демократичних процесів в Україні та платформою для дискусій усіх зацікавлених сторін щодо організації та проведення виборів.
КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ
Комісія реалізує свою стратегію на основі таких керівних принципів:
ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА
Для Комісії відповідно до цього принципу людина, її права та свободи щодо участі у виборах та референдумах визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямування діяльності Комісії.
ДОБРОЧЕСНІСТЬ ТА НЕУПЕРЕДЖЕНІСТЬ
Комісія керується принципами доброчесності та неупередженості під час виконання своїх обов’язків щодо організації виборів та розпоряджання державними ресурсами, слугує прикладом для наслідування у сфері реалізації та захисту виборчих прав громадян та права на участь у референдумах.
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
Прийняття рішень Комісією здійснюється на основі Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, а також на засадах верховенства права. Вона діє самостійно і незалежно від інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, політичних партій та інших суб’єктів виборчого процесу.
ПРОФЕСІОНАЛІЗМ
Члени Центральної виборчої комісії та її працівники приймають об’єктивні та обґрунтовані рішення, компетентно визначають і застосовують різні гнучкі, ефективні, такі, що відповідають ситуації та конкретним обставинам, методи, засоби, прийоми виконання поставлених завдань.
ВІДКРИТІСТЬ ТА ПРОЗОРІСТЬ
Комісія вчасно та регулярно оприлюднює всю передбачену законом, а також іншу важливу для зацікавлених сторін інформацію в доступний для широкого загалу спосіб, у тому числі на офіційному вебсайті Комісії. Комісія завчасно повідомляє про свої засідання та їх порядок денний. Комісія сприяє діяльності офіційних національних та міжнародних спостерігачів під час виборчого процесу.
КОЛЕГІАЛЬНІСТЬ
Рішення Центральної виборчої комісії приймаються колегіально більшістю її членів із максимальним урахуванням думки меншості. Під час прийняття рішень члени Комісії прагнуть забезпечити консенсус думок та пропозицій.
ІНКЛЮЗИВНІСТЬ
Комісія сприяє усуненню перепон на шляху до реалізації виборчих прав громадян та права на участь у референдумах, а також залученню якомога ширшого кола зацікавлених сторін до виборчих процесів в Україні.
СЕРВІСНІСТЬ
Комісія, виконуючи свої повноваження, прагне ефективно та якісно забезпечити можливість громадян реалізувати свої виборчі права.
ПРЕВЕНТИВНІСТЬ
Комісія запобігає потенційним загрозам виборчого процесу, постійно відстежуючи як позитивні, так і негативні тенденції суспільно-політичного життя на національному та міжнародному рівнях, намагаючись адекватно та завчасно реагувати на них, а також упроваджуючи діяльність, спрямовану на просвіту виборців та інших зацікавлених у виборчому процесі сторін.
§5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД РЕЗУЛЬТАТІВ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ОЦІНКИ ТА SWOT-АНАЛІЗУ
Під час роботи над Стратегічним планом Центральної виборчої комісії на 2020 - 2025 роки для визначення поточного стану справ та для більш чіткого формулювання стратегічних напрямків та цілей Комісії Комітетом стратегічного планування була проведена організаційна оцінка та SWOT-аналіз органу адміністрування виборів. Серед заходів організаційної оцінки були анонімне опитування працівників Комісії, інтерв’ю з керівниками визначених структурних підрозділів Комісії, аналіз рекомендацій міжнародних організацій та профільних вітчизняних громадських організацій за результатами двох виборчих кампаній 2019 року, а також опитування політичних партій, які брали участь в останніх виборах народних депутатів України (позачергові вибори народних депутатів України 21 липня 2019 року).
Рівень довіри до Комісії
Згідно із соціологічним опитуванням, проведеним IFES спільно з Київським міжнародним інститутом соціології після виборів Президента України 2019 року, 71% респондентів декларували, що "значною мірою" або "деякою мірою" вірять, що Комісія спроможна організувати достовірні вибори. Після позачергових виборів народних депутатів України 2019 року цей показник становив 64%. Хоча рівень довіри до Комісії не досліджувався системно за часи незалежності України, однак, порівнюючи результати цього опитування з попередніми подібними соціологічними опитуваннями, можна стверджувати, що в 2019 році рівень довіри до Комісії був найвищим за весь період існування Комісії як державного органу (див. табл. 1).
Таблиця 1. Рівень довіри до Комісії з 2005 до 2019 року
див. зображення ( v0102359-20 BFn77.htm )При цьому більшість політичних партій, які взяли участь в опитуванні під час організаційної оцінки в межах стратегічного планування, також зазначили, що мають високий або скоріше високий рівень довіри до Комісії. Зростанню рівня довіри до Комісії сприяло насамперед постійне підвищення рівня професіоналізму працівників Комісії та дотримання принципів політичної нейтральності членами Комісії.
Відкритість та публічність
Комісія оприлюднює інформацію щодо організації та проведення виборів згідно з вимогами відповідних законів України, водночас, розуміючи високий рівень громадського інтересу до виборчих процесів, Комісія вживає заходів щодо збільшення публічності та відкритості у своїй діяльності. Так, Комісія працює над розширенням обсягу відомостей стосовно перебігу виборчих процесів та іншої інформації, що є у розпорядженні Комісії та становить суспільний інтерес, а також над тим, щоб така інформація оприлюднювалась завчасно, на чому наголошують політичні партії. Також з метою висвітлення діяльності Комісії на сьогодні організовано трансляцію її засідань, а для підвищення рівня залучення зацікавлених сторін до прийняття рішень запроваджено проведення публічних консультацій з громадськістю стосовно проєктів рішень Комісії.
Інституційна пам’ять та ґендерна статистика
За результатами опитування працівників Комісії, проведеного під час організаційної оцінки, 86% респондентів відповіли, що задоволені чи скоріше задоволені умовами роботи в Комісії. Однією із сильних сторін Комісії є невисокий рівень плинності кадрів, що сприяє розвитку інституційної пам’яті організації, яка є запорукою належного адміністрування виборчого процесу навіть за умови кризової ситуації. Також Комісія збалансовано підходить до просування жінок та чоловіків кар’єрними сходами. Станом на початок лютого 2020 року в Секретаріаті, патронатній службі Комісії та Службі розпорядника Реєстру працювали 146 жінок та 125 чоловіків. Керівні посади обіймали 31 жінка та 30 чоловіків. Серед членів Комісії - 5 жінок та 12 чоловіків. Водночас варто наголосити, що членів Комісії призначає на посади Верховна Рада України за поданням Президента України, в якому враховуються пропозиції депутатських фракцій і груп, утворених у поточному скликанні Верховної Ради України.
Комісія вважає важливим дотримання та просування принципів ґендерної рівності не тільки в стінах Комісії, а й у виборчому процесі в цілому, тому варто звернути увагу на результати ґендерного аналізу керівного складу окружних виборчих комісій під час загальнонаціональних виборчих кампаній 2019 року (див. табл. 2):
Таблиця 2. Аналітичні дані про керівний склад окружних виборчих комісій (без членів, які припинили повноваження)
* посада заступника голови не передбачена законодавством під час проведення повторного голосування на виборах Президента України.
Плани щодо модернізації Комісії
Склад Центральної виборчої комісії, сформований у 2019 році, декларує готовність розвивати та модернізувати діяльність Комісії, в тому числі застосовуючи новітні технології. Комісія займає проактивну позицію також з багатьох інших питань - ініціювання впровадження інформаційних технологій у процес підрахунку голосів виборців, оптимізації виборчих процедур, доступності виборчого процесу, просування розширення участі жінок у політиці тощо. Комісія підтримує добрі робочі відносини з державними інституціями, міжнародними партнерами та політичними партіями. Разом з тим Комісія визнає, що має бути більш активною у співпраці з медіа та громадськими організаціями, для чого розробляється комунікаційна стратегія Комісії.
Потреба в реорганізації структури
Одним із першочергових завдань Комісії є реорганізація її структури, зокрема, створення територіальних та регіональних представництв Комісії та Центру підготовки учасників виборчих процесів, передбачених Виборчим кодексом України, а також перегляд структури Комісії у зв’язку з дублюванням функцій деякими її структурними підрозділами та появою нових завдань Комісії. Основною перепоною на шляху створення територіальних та регіональних представництв Комісії є відсутність єдиної концепції та відповідного фінансування на поточний бюджетний період. Нинішня структура Секретаріату Комісії також негативно позначається на комунікації між її структурними підрозділами та процесах прийняття рішень. Ще однією зі слабких сторін у діяльності Комісії було визнано документальну забюрократизованість. Складність процедур у діяльності Комісії відзначали як політичні партії, так і її працівники.
Інші виявлені недоліки
Багато перешкод на шляху підвищення ефективності діяльності Комісії зумовлено невідповідністю приміщення Комісії її потребам, а іноді й вимогам закону. Зокрема, найпоширенішою скаргою співробітників на умови праці в Комісії була скарга щодо невідповідності розміру кабінету кількості розташованого там персоналу. Адмінбудівля також є важко доступною для людей з інвалідністю. Пропозиція повернути приміщення (2 та 3 поверхи будівлі), що перебували в оперативному управлінні Комісії та були передані Державному агентству України з питань відновлення Донбасу (Міністерство у справах ветеранів України), може сприяти вирішенню деяких інфраструктурних проблем, але не усуне їх комплексно.
Серед виявлених недоліків інституції також зазначались консерватизм організаційної культури, оскільки працівники і далі застосовують деякі усталені практики роботи, незважаючи на їх застарілість, та кадрова політика, зокрема, через наявність значної кількості вакантних посад, відсутність адекватної системи оцінювання ефективності роботи персоналу, невисокий рівень мотивації та ініціативності працівників.
Разом з тим суттєво на якість виборчого процесу впливає рівень підготовки членів виборчих комісій нижчого рівень.
Зовнішні загрози
Низька поінформованість суб’єктів виборчого процесу, особливо виборців та політичних партій, щодо нововведень виборчого законодавства може негативно позначитися на процесі адміністрування виборів. Зокрема, працівники Комісії можуть зіткнутися з величезним масивом документів, поданих з помилками, комісії нижчого рівня будуть потерпати від агресивно налаштованих виборців та кандидатів, які вимагатимуть, щоб вони діяли згідно з процедурами старого законодавства, а недобросовісні політичні гравці зможуть розповсюджувати дезінформацію через соціальні мережі та медіа з метою дестабілізації виборчого процесу.
Крім того, що Комісії завжди доводиться діяти в умовах тиску з боку різних політичних гравців, на імідж Комісії та рівень довіри громадян до інституції можуть вплинути їх політичні маніпуляції, як от використання технології кандидатів-клонів. Також високим залишається рівень кіберзагроз та ймовірності втручання іноземних держав у перебіг виборів. Для надійного функціонування інформаційних систем Комісії в умовах високого рівня кіберзагроз у 2019 році було проведено модернізацію та оновлення системного програмного забезпечення. Та враховуючи мінливий характер кіберзагроз, а також швидкість розвитку новітніх технологій, доречним буде розроблення та прийняття комплексної стратегії забезпечення кібербезпеки та регулярне проведення післявиборчих аудитів з метою оцінки ефективності функціонування системи кібербезпеки.
Можливості розвитку
Разом з тим Комісія має значний потенціал удосконалення та розвитку. Розширення структури Комісії на місцях сприятиме більш оперативному розв’язанню проблем, а також наданню консультацій суб’єктам виборчого процесу безпосередньо в регіонах. Високий рівень довіри, що наразі має Комісія, та її прагнення модернізуватись дає підстави розраховувати на залучення додаткових коштів міжнародної технічної допомоги для поліпшення адміністрування виборів, а також поглиблення процесу обміну досвідом з іншими ОАВ.
Єдина інформаційно-аналітична система "Вибори" та Державний реєстр виборців мають потенціал для створення нових послуг на рівні дільничних виборчих комісій і подальшої технологізації виборчого процесу. Підвищення кваліфікації персоналу Комісії сприятиме оптимізації внутрішніх процедур, збільшенню швидкості надання послуг та додасть важелів протидії кіберзагрозам.
Матриця SWOT-аналізу Центральної виборчої комісії
{Стратегічний план із змінами, внесеними згідно з Постановою Центральної виборчої комісії № 104 від 05.10.2022 ( v0104359-22 )}